Нижнє Висоцьке
Церква Зіслання Св. Духа 1814
Згідно з податковим реєстром 1507 р. в селі вже існувала парафіяльна церква. Грамотою від 15 вересня 1530 р. самбірський староста Станіслав Одровонж затверджує ігумена (на жаль, невідомого монастиря) Костя Киріяка на сільській парафії. Король Сигізмунд Август 31 липня 1564 р.потверджує священика Гриця на володіння парохією Висоцько Нижнє.

28 липня 1644 р. привілей на лан грунту та інші ділянки надав король Владислав IV. На жаль, не збереглося жодних даних про давні церкви. Будівництво існуючої церкви зініціював війт Іван Стебівка на випадково знайдені гроші. Згідно з легендою, фіра війта зачепилась за невідомий предмет, коли її вивільняли, то викопали горщик з золотими монетами.

Церква постала на місці попередньої дерев'яної. Будівництво тривало з 29 листопада 1813 р. по 12 червня 1814 р. Зводили будівлю майстер Костянтин Риштей і теслі Гаврило Ірод, Михайло Товтин та Іван Васів. Про це сказано на одвірку західних дверей. У 1927 р. громада звернулася до воєводського консерватора з просьбою покрити церкву бляхою, але їм було відмовлено після втручання директора Національного музею у Львові Іларіона Свєнціцького.

Тоді громада попросила кошти на закупівлю 60 тисяч гонтів, що було задоволено. Ремонт церкви, присвячений її 120-літтю, здійснено у 1952-1953 рр. Церква у користуванні громади УПЦ КП.

Стоїть церква в центрі села, на рівній ділянці, на цвинтарі. Будівля тризрубна, триверха, бойківського типу. Квадратові зруби увінчані трьома високими багатозаломовими верхами: над навою і бабинцем - три восьмерики на чотирьох четвериках, над вівтарем - два восьмерики на чотирьох четвериках. Оперізує церкву широке піддашшя, оперте на профільовані випусти вінців зрубів.

Під піддашшям, по обидва боки вівтаря, сховані невеликі прямокутні ризниці (південна збудована у 1952-1953 рр.). Під час самовільного ремонту у 2002 р. до бабинця прибудовано великий гранчастий ганок, стіни та четверикові заломи вкриті пластмасовою вагонкою. Ці роботи зіпсували унікальну пам'ятку. Первісно дзвіниця розташовувалася у верху над бабинцем.

У 1900 р. дідич Верхнього Висоцька, повітовий маршалок, посол до краєвого сейму Броніслав Осуховський дав 600 корон на реставрацію місцевої церкви і подарував площу під дзвіницю, яку збудували у 1905 р. Розташована вона на захід від церкви. Це дерев'яна триярусна будівля, завершена цибулястою банею на восьмерику. Звели її, згідно з написом над дверима (вже не існує), майстер Микола Комарницький та теслі Федчак з Комарників і Михайло Яворський.

У дзвіниці збереглася таблиця з написом, що вказує на дату встановлення іконостасу та ім'я його маляра: "Сей иконостасъ купно съ великимъ престоломъ создалъ, окрасилъ и усовершилъ бл. г. Адолф Нъкляшъ живописецъ г. 1883 за старанъемъ здъшного Пр. пароха Григорія Данил. Поляньского и честной громады". На жаль, і дзвіницю оббили тією ж пластмасовою вагонкою.

Біля церкви знаходиться могила священика ы його дружини: "Тутъ спочиваєтъ ТЕКЛЯ зъ КАЛУЖНЯЦКИХЪ ПОЛЯНЬСКА упокоивша ся дня 28 мая 1886 на 67 году жизни и ГРИГОРІЙ ПОЛЯНЬСКІЙ гр. кат. парохъ упокоившій ся дня 5 лютого 1896 на 89 году жизни. Въчная имъ память".

ЛІТЕРАТУРА: "Церкви Турківського району", В. Слободян, Львів-2003.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
.........................................................................................................................................................................................................................................................
Турківський
район
___

Львівська
область
___

Вигляд у 1930-х роках.  З "Українські деревляні церкви" М. Драган
...........................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
© 2007-2018  Дерев'яні Церкви Західної України  |  Громик Віктор