Вид на іконостас. Фото 2003 р., В.Ольхом'як, з "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району", В.Слободян
" Сільська церква вперше згадана в податковому реєстрі Перемиської землі 1507 року.
Візитатор 1761 року, не описуючи самої споруди, відзначив: "Церква Успення Пр. Богородиці в коляції Антонія Любомирського, воєводи люблинського. Ця церква постала 700 років тому, як свідчить записаний рік...".
Отже, якщо вірити візитаторові, це друга за давністю писаної метрики церква на Старосамбірщині після добромильської церкви Різдва Пр. Богородиці, і заснована вона була коло 1061 року.
Ймовірно, громада і колятор провели ремонт церкви, про що йдеться в церковному інвентарі, укладеному 1842 року. Вже 1854 року стару церкву розібрали.
На її місці у 1864 році (за іншими даними 1867) звели нову будівлю за типовим терезіянським проєктом.
Наприкінці ХІХ ст. в церкві встановили новий іконостас, а 1902 року - стіни вкрили розписами.
У 1910 році громада відремонтувала церкву зовні, а 1914 - церкву вкрили оцинкованою бляхою.
Радянська влада зачинила церкву у 1958 році і дозволила провадити Богослужіння лише 1989 року.
Тоді ж громада провела ремонт, зокрема, перемалювали стінопис та ікони іконостасу.
Стіни (в інтер'єрі - автор сайту) церкви мальовані, вкриті трафаретним орнаментом з окремими сюжетними сценами.
Іконостас середини ХІХ ст. класицистичний, чотириярусний рядової побудови з іконами академічного письма, перемальованими на початку 1990-х років. "
Слободян В. Українське сакральне будівництво Старосамбірського району. - Львів: Камула. - 2015. - С. 159-162.
Дзвіниця розміщена у четверику, який влаштовано на гребені даху з західної сторони церкви.
Біля вівтарної частини церкви збереглася могила, де спочиває о. Петро Дутко (1891-1941) - спостереження автора сайту.
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
© 2007 "Дерев'яні Церкви Західної України"
Церква Успіння Пр. Богородиці
1864