Великі Дідушичі
Церква Стрітення Господнього 1811
Церква на карті.  Фото 31. 08. 2017, Андрій Сенько
Перша письмова згадка про церкву у Великих Дідушичах датована 1457 роком, і міститься в привілеї на частину грунтів, наданому дідичем села Дмитром Дідушицьким  з Баличів.  Друга письмова згадка належить до 1578 року і міститься в податковому реєстрі. У 1686 р. дідич села Станіслав Дідушицький надав церкві привілей на угіддя в Дворищі - частині соколівських маєтків (йдеться про знищене у 1944 р. містечко Соколів, яке знаходилося поряд з Великими Дідушичами).

У 1762 році була стара дерев'яна церква Стрітення Господнього, яка, за переказами, також мала титул святої Параскеви. Не виключено, що другий з названих титулів могла мати її попередниця, або навіть кілька церков-попередниць, і в народній памяті відбулося зрозуміле накладання титулів. У 1805 році церква згоріла від удару блискавки. Наступного року за спорудження нової церкви взялася ціла громада. Допомагагала словом і ділом також опікунка церкви - графиня Дідушицька.

Люди працювали безкоштовно. Кам'яні блоки для підмурівки возили волами з Карпат. У 1811 р. на місці старої церкви було споруджено нову дерев'яну церкву, яка була придбана у Стрию, і стояла на місці нинішньої Благовіщенської церкви. Освячено її 15 лютого 1811 року на свято Стрітення Господнього, у  присутності всіх жителів села і великої  кількості духовенства. Парохом села на той час був о.Стефан Кунцевич. У 1929 році церкву було оновлено.

Тоді місцеві майстри повністю виконали столярські роботи по заміні конструкцій даху церкви, а заміну гонту на бляшане покриття проводив майстер зі Стрия. У 2007 - 2008 рр. церкву ще раз оновили, ззовні і зсередини. За часів СРСР церква Стрітення Господнього у Великих Дідушичах була духовною святинею і для жителів навколишніх сіл, де влада закривала церкви.

Церква в користуванні громади УГКЦ. 27 червня 2010 р. Владика Тарас Сеньків, Апостольський Адміністратор Стрийської єпархії УГКЦ, освятив наріжний камінь під будівництво нової кам'яної церкви поряд з нинішньою дерев'яною.

Дерев`яна церква стоїть при дорозі, біля цвинтаря. Велика, тризрубна, безверха церква орієнтована гранчастим вівтарем на північний-схід. До вівтаря з обидвох сторін прибудувані ризниці, до бабинця - рівноширокий присінок. Будівля оточена піддашшям, біля стін бабинця і нави - опасанням. На поч. 2000-х рр. стіни храму повністю оббили дерев`яною вагонкою.

На стінах бабинця та вівтаря зі сторони цвинтару видно вертикальні бруси для забезпечення стійкості конструкції будівлі. Церква накрита стрімкими дахами: над бабинцем і навою - двосхилими (над навою значно вищий, увінчаний двоярусною маківкою), над вівтарем - багатосхилий. На гребенях дахів бабинця та вівтаря влаштовані маківки цибулястої форми. На осі храму, розташована дерев`яна, двоярусна дзвіниця, нижній ярус якої квадратний у плані, верхній - восьмибічний, накритий ступінчастим восьмибічним верхом з маківкою.

Історичну інформацію надіслав Роман Хомин.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
...........................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
© 2007-2015  Дерев'яні Церкви Західної України  |  Громик Віктор
.........................................................................................................................................................................................................................................................
Стрийський
район
___

Львівська
область
___

Дзвіниця в 1909 р.  Фото з www.fototeka.ihs.uj.edu.pl.
Іконостас. Фото з "Шематизм Стрийської єпархії УГКЦ", Стрий-Дрогобич, 2011 р.
Давній вигляд.  Фото 1. 04. 2009