Іконостас. Фото 2001 р., В.Ольхом'як, з "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району", В.Слободян
" Староста Петро Боратинський доручив крайнику Осташу Дашковичу осадити село, надаючи водночас йому право на парохію 17 квітня того ж (1558) року.

Церква відзначена у податковому реєстрі 1577 року. Не збереглося відомостей про церкву у XVII - першій половині XVIII ст.

Візитатор, який відвідав село 1766 року, описав церкву, яку він застав у селі: "Церква Св. Параскеви, невідомого року будови з дерева різаного виставлена, з трьома верхами... Дзвіниця у верху над емпорою".

Власне він (парох о. Яків Дидьовський) став майстром, який звів нову дерев'яну церкву 1781 року, взоруючись на інші церкви бойківського типу.

Він, ймовірно, був майстром і церкви в Бусовиськах, яку звів 1780 року.

Церкву в Тисовиці відновлювали у 1881 та 1905 роках. Після Другої світової війни стояла зачиненою радянською владою від 1960 по 1989 рік.

Громада 1977 року підпільно ремонтувала церкву, а після відчинення здійснила грунтовне її відновлення.

Стіни (в інтер'єрі церкви - автор сайту) оббиті гіпсокартоном з розписами 2000 року пензля Григорія Пірача та Володимира Гулича зі Стрілок.

Іконостас класицистичний п'ятиярусний, з додатковим рядом євангельських сцен, рядової побудови ХІХ ст., не перемальований.

На захід від церкви розташована (дерев'яна - автор сайту) триярусна...дзвіниця, зведена у ХІХ ст. "

Слободян В. Українське сакральне будівництво Старосамбірського району. - Львів: Камула. - 2015. - С. 363-365.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
Тисовиця
© 2007  "Дерев'яні Церкви Західної України"
Церква Св. Параскеви
1781
Фото 9. 03. 2011 р.
З іншого боку. Фото 1975 р. з www.uk.wikipedia.org