Іконостас. Фото 2001 р., В.Ольхом'як, з "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району", В.Слободян
" Староста Петро Боратинський доручив крайнику Осташу Дашковичу осадити село, надаючи водночас йому право на парохію 17 квітня того ж (1558) року.
Церква відзначена у податковому реєстрі 1577 року. Не збереглося відомостей про церкву у XVII - першій половині XVIII ст.
Візитатор, який відвідав село 1766 року, описав церкву, яку він застав у селі: "Церква Св. Параскеви, невідомого року будови з дерева різаного виставлена, з трьома верхами... Дзвіниця у верху над емпорою".
Власне він (парох о. Яків Дидьовський) став майстром, який звів нову дерев'яну церкву 1781 року, взоруючись на інші церкви бойківського типу.
Церкву в Тисовиці відновлювали у 1881 та 1905 роках. Після Другої світової війни стояла зачиненою радянською владою від 1960 по 1989 рік.
Громада 1977 року підпільно ремонтувала церкву, а після відчинення здійснила грунтовне її відновлення.
Стіни (в інтер'єрі церкви - автор сайту) оббиті гіпсокартоном з розписами 2000 року пензля Григорія Пірача та Володимира Гулича зі Стрілок.
Іконостас класицистичний п'ятиярусний, з додатковим рядом євангельських сцен, рядової побудови ХІХ ст., не перемальований.
На захід від церкви розташована (дерев'яна - автор сайту) триярусна...дзвіниця, зведена у ХІХ ст. "
Слободян В. Українське сакральне будівництво Старосамбірського району. - Львів: Камула. - 2015. - С. 363-365.
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
© 2007 "Дерев'яні Церкви Західної України"
З іншого боку. Фото 1975 р. з www.uk.wikipedia.org