Дерев'яна церква з села Кривка у Шевченківському гаю Львів

Церква зведена у 1795 році в с. Кривка (сьогодні Турківського району, Львівської області). Часто зустрічається неправильне датування будівництва церкви - 1763 рік.

Після того, як у селі у 1927 році постала існуюча сьогодні дерев'яна церква, стару, стараннями директора Національного музею у Львові Іларіона Свєнціцького та митрополита Андрея Шептицького і блаженного архимандрита Климентія Шептицького, розібрали і перенесли до Львова на Кайзервальд.

На новому місці її поставили майстри Тома Джурин та Прокіп Демків з с. Ціневи (сьогодні село Рожнятівського району, Івано-Франківської області) у 1930 році, де вона стала церквою Премудрости Божої студитської Лаври.

Навесні 1931 року церковне подвір'я обвели огорожею, збудували дерев'яні ворота і невеличку хвіртку.

Цього ж року церква освячена. Оригінальний іконостас зберегли і поставили до нової церкви в Кривці, тому до церкви Премудрости Божої справили іконостас зі старої церкви с. Воля-Жовтанецька (сьогодні Кам'янка-Бузького району, Львівської обл.).

В 1966 році у Львові створено Музей народної архітектури і побуту і церква стала його першим експонатом. Навесні 1990 року її передано під опіку монахам Свято-Іванівської Лаври монахів студійського уставу.

7 липня 2013 року провели урочисте святкування з нагоди 250-ліття від будівництва церкви.

Загальна довжина святині дорівнює загальній висоті. Над бабинцем влаштована арочна галерея.

Іконостас датований кінцем XVII початком XVIII ст. Сьогодні церква, шедевр бойківського стилю - символ музею (під № 16) постійно чинна - інформація з інтернету.

" Кілька хвилин ходу за Личаківським двірцем, на полях Кривчиць-кольонії, красується від осени мин(улого) (1930-го - прим. авт. сайту) року прекрасна деревляна церква, власність збудованого біля неї вже давніше монастиря Студитів.

Цю прегарну памятку нашої деревляної архітектури перевезено в липні м(инулого) р(оку) з села Кривки, турчанського повіту, на узгіря за Личаківським залізничим двірцем та уставлено в такому самому порядку, в якому вона стояла сотні літ.

Перевезено церкву цю до Львова головно заходами о. ігумена Климентія Шептицького і йому слід подякувати за те, що столиця краю збогатилася на такий скарб мистецької культури нашого народу.

Посвячення цієї церкви, як довідуємося, відбудеться дня 7. липня ц(ього) р(оку) (в день Різдва св. Івана Хрестителя).

Чину посвячення довершить ексц. митрополит в год. 9. рано, а в год. 10. передпол(ожено) зачнеться в цій церкві архієрейська Служба Божа, що її відправить преосв. д-р Іван Бучко. "

Церковні справи. Газета "Діло №142 від 28.06.1931. - С.1.

" Як ми вже повідомляли в учорашньому числі, якась невідома злочинна рука намагалась спалити т. зв. Бойківську церкву оо. Студитів у Львові, в ночі з суботи на неділю.

...Монах Яків перескочив через замкнену хвіртку й капелюхом почав гасити вогонь, який обняв уже цілу стіну від сторони Кривчиць.

Горіла покищо бензина, якою була облята ціла стіна й починали горіти долішні бальки. На даху, зараз над стіною яка вже горіла, чекав плащ, намочений у бензині, щоб перенести вогонь на бані церкви.

Коротка хвилина опізнення - й на місці Бойківської церкви були б остали тільки попелища!

Катамай Б. Хто підпалив бойківську церкву? Газета "Українські вісти" №187 від 25.08.1937. - С. 3.

" Церква була обезпечена всего на 50 тисяч зл. Хто підпалив бойківську церкву? На місці злочину був уже поліційний пес, який попровадив поліціянтів слідом злочинця до Кривчиць.

Поліція висловлювала перед оо. Студитами здогади, що злочинець вийшов з комуністичних кругів. "

Катамай Б. Хто підпалив бойківську церкву? Газета "Українські вісти" №188 від 26.08.1937. - С. 3.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.