Кам'янопіль
Церква Св. Івана Хрестителя XVIII ст.
Церква на карті.  Фото 15. 08. 2015, Роман Карвацький.
Дерев`яна церква розташована поміж сільських будинків. Відомо, що в далекому 1928 році греко-католицька церковна громада села Мразниці (тепер частина м.Борислав) робить значний християнський та патріотичний вчинок: дарує українській греко-католицькій громаді с. Кам'янопіль старенький дерев’яний храм. На той час мразничани збудували нову цегляну церкву. За панування Польщі для українців це була дуже визначна подія.

До 1928 року село Кам'янопіль свого храму не мало. На той час греко-католики ходили до церкви в Підбірцях, де хрестили дітей, вінчалися і хоронилися. Зведення храму на новому місці та організація його благоустрою під опікою о. Петра Пилипця тривала рік. У 1929 році церковцю було посвячено. Старі люди з Кам`янополя розказують, що церкву назвали на честь чоловіка який подарував власну землю під будівництво храму. А звали його Мельник Іван (Міхалишин).

Певний час церква була покрита рідним привезеним з Борислава гонтом, який від старості вже почав протікати - прийшлось перекривати наново. Мельник Іван Матвійович віддає бляху, що придбав для покриття власної, покритої соломою, хати. 1938 року будують дерев’яну дзвіницю на три дзвони, церковний двір обгороджують дерев’яним парканом, довкола церкви насаджують ясени, дерево-символ Кам’янополя.

З воєнним періодом кам`янопільської церкви пов’язана цікава сільська легенда. За переказами при наступі німців жителі Кам’янополя познімали з дзвіниці два дзвони і закопали їх у різних місцях церковного подвір’я, щоб запобігти їх переплавці на зброю. Один з них було знайдено, а от місцезнаходження другого невідомо ще й досі. Старі люди кажуть, що його сховали під підлогою церкви, але точного місця ніхто вже не може показати, та й знали його одиниці.

Найімовірніше він захований під вівтарем, та не думаю, що хтось наважиться на таке невміру виправдане святотатство.  До другої світової війни покровителем святині був землевласник, вірмен Валеріян Кшечунович зі Львова. В радянський період зачинену церкву пристосували під приміщення архіву.

Тридільна невелика церковця з прибудованою до вівтаря ризницею орієнтована по осі північ-південь. Дах нави був завершений прозорим ліхтарем з маківкою, поки під час останнього ремонту (ймовірно, в першій половині 2010-х рр.) повністю не змінили завершення церкви.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
.........................................................................................................................................................................................................................................................
Церква до ремонту. Фото з ХХ ст., з www.boryslav.narod.ru
Пустомитівський
район
___

Львівська
область
___

До останнього ремонту.  Фото 12. 02. 2008
...........................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
© 2007-2018  Дерев'яні Церкви Західної України  |  Громик Віктор