Церква Біличі Іваничівський район

Потрібні авторські оригінальні фото церкви. Надсилати тут !

" Приписне (до с. Заболотці) с. Біличі; церква св. Михайлівська; два богослужіння в самостійній церкві, а третє - в приписній. "

Н. В. Переверзевъ. "Справочная книга о приходахъ и монастыряхъ Волынской епархіи". Житомиръ - 1914. С - 51.

За однією інформацією перша церква в Біличах постала в проміжку між 1620-м і 1640-м роками і була освячена на святого Архангела Михаїла, за іншою - церква зведена в 1693 році.

Наприкінці XIX ст. писали, що "вона типова для Волині". Повністю відновлена у 1922 році.

Вже через шість років селяни з Білич вирішили, що потрібно біля давньої будувати нову, більшу церкву.

Пожертви на її будівництво брали тільки зі свого села. Будівничі церкви були з поблизького села Грибовиця.

Будівництво нового приміщення церкви тривало з весни 1928 року до літа 1939 року. Стару церкву пізніше розібрали, а з її матеріялу постала парафіяльна школа.

Совєтська влада в кінці 1930-х років пробувала закрити церкву щоб перетворити під власні цілі, але безуспішно.

Після другої світової війни церква деякий час була чинною. Її намагалися спалити у 1960-х роках.

Великий дзвін церкви має власну історію, яка розпочалася ще на початку ХХ століття.

Селянин із Білич Радчук Іван якось пожертвував 3 дубові діжки меду по 500 л кожна (!) і за ці кошти аж у Москві було замовлено дзвін.

До Ковеля його доправляли потягом, а далі у село везли кінними підводами.

На згадку про щедрого пасічника на дзвоні викарбовано: «Від Радчука Івана та його жени».

У роки Першої світової війни, братчики церкви вирішили заховати дзвін від загарбницьких рук.

Але коли знімали, то не втримали, і він з висоти впав униз. Через це має тріщину - інформація з інтернету.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.