Церква до зовнішнього малювання. Фото 1. 04. 2007.
Найдавніші згадки про церкву походять з 1515 року. Існуючу збудували коштом громади у 1638 році. У 1695 році церква була перенесена на теперішнє місце, імовірно з села Пасіки Малі.

1701 року парафія отримала привілей від польського короля Августа II. Стіни церкви вкриті численними написами: "1648 рік були перші козаки", "1655 рік москва перший раз була", "1672 турки були" і т.д. Відновлена і розширена у 1746-1748 рр.

1854 року старі розписи інтер`єру замалювали крейдяною сумішшю і фарбами темного кольору. Через 43 роки до нави прибудували бокові рамена-каплиці св.Миколи та Пр.Богородиці.

Тоді її перейменували на Покрови Пр.Богородиці і призначили на це свято відпуст. Церква тоді була покрита гонтом і лише на куполі видніли прибиті невеликі листи бляхи. Згодом всю церкву перекрили бляхою, яку за свої кошти придбав жид Гершко.

Перед першою світовою війною, дзвіниця, яка стояла біля церкви мала 12 дзвонів. Усіх їх забрала австрійська влада для військових потреб. Перед другою світовою війною новий іконостас виготовив майстер Щирба з Яворова, а розмалював його відомий художник Антон Манастирський.

Старий іконостас розібрали і поскладали під дзвіницю, звідки його забрали львівські науковці.

У 1935 році громада вирішила будувати нову муровану церкву. Та почалася війна і радянська влада забрала всю цеглу до селища Немирів. Після війни стара церква була весь час діюча. У 1987 році завершили внутрішнє малювання церкви, переробили престол. Наступного року добудували паламарку і провели електрику.

В кінці 1980-х рр. церквою почергово користувалася греко-католицька і православна громади, що приводило до конфліктів. Тоді православна громада збудувала окремий храм, який посвятили 1991 року. Церква у користуванні громади УГКЦ.

Стоїть церква в центрі села, при дорозі, на рівній ділянці. Хрещата в плані, одноверха, розмірами 16,6 м. х 16,7 м. До її квадратової в плані нави зі сходу прилягає вужчий вівтар гранчастої форми, з півночі і півдня вужчі квадратові бічні рамена (в їх західних стінах є бічні входи), а з заходу - також вужчий бабинець. До вівтаря симетрично прибудовані ризниці.

Будівлю оточує піддашшя, яке при бабинці і вівтарі опирається на випусти вінців зрубів, а при бічних раменах - на приставні кронштейни. Стіни підопасання складаються з відкритого фарбованого зрубу, надопасання - оббиті фарбованими листами ДВП і бляхи.

На стінах підопасання можна побачити зображення св. Апостолів Петра і Павла, св. Кирила і Мефодія, свв. Антонія і Теодозія Печерських.

Маківка з ліхтарем вінчає дзвонястої форми баню, яка вкриває світловий восьмерик на середхресті нави. Вівтар вкритий п'ятисхилим дахом, бічні рамена і бабинець - двосхилими.

На північний захід від церкви збереглася велика деревяна квадратова оборонного типу триярусна дзвіниця, розмірами 5,1 м. х 5,1 м., вкрита пірамідальним дахом. Вхід на прицерковну територію через деревяні ворота накриті двосхилим дахом, під яким на фронтоні дата "1989".

ЛІТЕРАТУРА: В. Слободян "Церкви України. Перемиська єпархія". Львів-1998. - 864 с.
Р. Кураш, В.Слободян, І.Чорновол "Каталог пам'яток історії та культури Яворівського району Львівської обл.". Дрогобич-2003.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
Старий Яр
© 2007  "Дерев'яні Церкви Західної України"
Церква Покрови Пр. Богородиці
1638
Фото 2011 р., T. Pozniak, з ua.sobieski.lubaczow.com.pl