Церква Трійці Грушів Дрогобицький район

На карті 1783 року жодної каплиці в Грушеві не позначено - згідно з карти "Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey".

В шематизмі 1930 року зазначено: "...каплиця Пресв. Тройці на кладовищі з відпустом на Пр. Тройці, Успення Пр. Богородиці і Воздвиження Чесного Хреста".

В шематизмах за наступні роки подають 1878 рік будівництва дерев'яної каплиці Прсв. Трійці.

Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької...

" Дерев’яну каплицю, яку хотіли знести, громада с. Грушів закупила в с. Дорожів у 1855 році і зібрала над криницею, воду з якої вважали чудодійною.

В каплиці поставили ікону Пречистої Діви Марії, яку намалював у 1806 році маляр Стефан Чаповський.

У 1878 році на місці старої старанням о. Івана Коростенського і парафіян за проектом архітекта Рудольфа Статса збудували нову дерев’яну церкву-каплицю.

Відновлена в середині у 1892 році. Зачинена з 1959 року. 27 квітня 1987 року 12-річна дівчинка Марія Кізим побачила на балконі церкви Пр. Богородицю.

Відновлена у 1987 році. Неодноразово ремонтована. "

Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. - Львів, 2014. - С. 72.

26 квітня 1987 року у Грушеві, біля цієї каплиці, відбулася подія, яка сколихнула тодішній Радянський Союз.

12-річній дівчинці Марії Кізин на балконі невеличкої церкви з'явилася Божа Мати. Подія набула розголосу.

До Грушева почали сходитися люди із Західної і Східної України, так із-за її меж - з Кавказу, Росії, Середньої Азії і навіть з далекого Сибіру.

У червні 1987 року коротко про події у Грушеві подало інформацію Центральне телебачення Радянського Союзу.

Всі дороги, що вели до Грушева, були заблоковані міліцейськими патрулями, пропускався лише службовий транспорт.

Перешкоди чинили також і для пішоходів. Однак попри відчайдушні кроки влади Грушів надалі відвідували прочани, які оминали міліцейські заслони, йдучи обхідними стежками - інформація з інтернету.

Після аналізу загального фото у наш час і з 1992 р. дійшов висновку: дзвіницю перенесли з південно-західного кута подвір`я до південно-східного, а на її попередньому місці пізніше збудували невелику цегляну будівлю (призначення невідоме).

Біля церкви, звичайно, стоять декілька пам`ятних знаків (в т. ч. з фігурами Пр. Богородиці). На одному з них видно напис і дату "1860".

На іншому скульптура Пр.Богородиці стоїть на постаменті, на якому вибито: "На честь і славу ПРЕЧИСТІЙ Д. М. Цю фігуру поофірував ПАНЬКІВ Г. липень 1993".

Та серед цих знаків відразу привертає увагу портрет старшого чоловіка в окулярах і з бородою, який стоїть біля молодої верби.

Ніяких написів на ньому не побачив, тому коли вийшов на дорогу, запитав про це фото старшої місцевої мешканки.

За її словами, коли про Грушів дізналася чи не вся Європа, до села зі Швеції ПІШКИ (!) прийшов чоловік і дві жінки.

Ким він був - невідомо, але, кажуть, згодом чоловік приїздив до Грушева ще раз.

Коли він помер, ці жінки приїхали декілька років тому зі Швеції і, очевидно, за його заповітом, посадили вербу, а під нею, на пам`ять, поставили цей портрет - спостереження автора сайту.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.