Попередню до існуючої дерев'яну церкву Св. Параскеви у ХІХ ст. описували як "досить стара" (рік будівництва невідомий). За переказами, її збудовано "на місці з'явлення Бучинської ікони Божої Матері".
Церква ремонтована коштом парафіян у 1848 і 1868 роках. Військові розібрали церкву в 1915 році. За іншими даними церкву розібрали і "перенесли в інше, безпечніше місце".
На її місці мешканці Бучина в 1926 (інші дані - 1923) році збудували нову дерев'яну церкву, освячену на Св. Миколая.
Тому в селі два храмових свята: в день Св. Параскеви і день Св. Миколая.
В 1960 (або 1961) році совєтська влада закрила церкву ("зняла з реєстрації") і заборонила проводити в ній богослужіння. Приміщення святині перетворили на склад.
Місцеві мешканці розповідають, що в той час трапилася незвичайна історія: "Дід Яким Парчук, що йшов якраз тоді на риболовлю, побачив, як з-за лісу вигулькнув вертоліт, покружляв-покружляв над церквою, а за якусь мить хрест із єдиного її купола, пофарбований жовтою фарбою "під золото", раптом зник у гуркітливому череві вертольота.
Та вже через кілька хвилин, роздивившись, що позолоти на ньому нема, грабіжники хреста викинули. Він упав неподалік у болото. Чоловік знайшов хреста і зберіг його."
В 1990 році, коли церкву в Бучині повернули релігійній громаді села, великою Хресною ходою цю ікону перенесли назад до бучинської церкви - інформація з інтернету.
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
© 2007 "Дерев'яні Церкви Західної України"