Церква в селі Майдан на карті 1783 року не позначена - згідно з карти "Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey".
В шематизмах до першої світової війни церква в селі Майдан не згадана.
В шематизмі 1935 року в селі Майдан відзначена дерев'яна церква Прсв. Трійці, збудована у 1927 році.
Шематизм 1913 року в селі Скородинці згадує дерев'яну церкву Св. арх. Михайла, збудовану до 1700 року.
Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської...
" У 1927 році зі Скородинців у село Майдан Гусятинського району "примандрував" дерев'яний храм, споруджений 1700 року (нині церква Святої Трійці), бо у 1914 році в Скородинцях збудували новий. "
Мельничук Б., Уніят В. Храми блукаючі, бо душі заблудні? "Вісник Надзбруччя", 9.09.2011. - С. 5
" Трохи інакше було воно в селі Майдані, де теж самі поляки підогнали наших людей до того, що вони подбали про власну церкву.
А саме є там костел, збудований колись як спільна святиня для греко- і римо-католиків.
З часом переняли святиню на власність римо-католики, яких число зросло в селі завдяки польській захоронці і школі дуже помітно.
Одначе греко-кат. населення не зрікалося ніколи добре набутих прав до того костела і час до часу (особливо при нагоді похоронів) відбувалися в ньому наші богослуження.
Але зайшло раз таке, що помер поважний господар греко-католик, а лат. священик не пустив його тіла до церкви.
Цей поступок обурив до живого навіть багатьох латинників, а наші люди (тоді в числі всього 16 родин!) присягнули собі, що з останнього стягнуться на свою власну церкву.
На їх щастя в тому саме часі викінчували будову мурованої церкви в недалеких Скородинцях, які радо відступили свою стару деревляну церкву для Майдану.
Таким робом Майдан прийшов несподівано для себе самого до власної церкви, а який це мало наслідок для села, видно найкраще з того, що чимало таких людей, які вже до нас не признавалися, вернули знову до своєї церкви і свого народу, так, що греко-кат. родин є нині в Майдані вже понад 50.
Варто бачити, як наші люди в Майдані тішаться тепер своєю церквою, як дбайливо ходять біля неї, як її вивінували і прибрали в середині! Радість розпирає їм груди, коли оповідають про те, чого вони завдяки церкві довершили в селі за такий короткий час... "
Здоровий відрух. Газета "Діло" №248 від 04.11.1931. - С. 4.
Ця дерев'яна церква первісно була збудована у 1728 році у селі Скородинці (тепер село в Чортківському районі) і посвячена на св. Арх. Михайла.
У 1913 році (також згадують 1927 рік) громада Майдану купила дану церкву з цього села (оскільки в Скородинцях перед першою світовою збудували мурований храм) і переосвятила.
З 1956 до 1973 рр. церква у Майдані була не чинною. У 2008 році громада УГКЦ освятила новозбудований мурований храм - з того часу дерев'яну церкву не використовують - інформація з інтернету.
Дзвіниця мурована, стінового типу, з одним дзвоном - згідно фотографій Ігоря Пунди.
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.