Орів
Церква Вознесіння Господнього 1867
Церква на карті.  Фото 8. 05. 2009
Перша письмова згадка про місцеву парафію відноситься до 1589 р. Існуюча церква-каплиця збудована у бойківському стилі 1867 р. за священника Михайла Дуба, на місці попередньої дерев`яної каплиці з 1819 р., на цвинтарі. Роман Сулик, у своїй книзі "Дерев`яне церковне будівництво на Стрийщині", Львів-Стрий 1993, (чому там є церква з іншого району- невідомо) пише, що церква "датується написом на південних дверях до нави".

Очевидно, він мав на увазі інтер`єр, адже знадвору дати я не побачив, але на надпоріжнику цих дверей видно якесь не зрозуміле слово. Після другої світової війни радянська влада спочатку зачинила долішню церкву, а згодом заборонила здійснювати відправи в горішній церкві на кладовищі. Всі прикраси (ікони, рушники, церковна література, хоругви тощо) звідси були забрані і перенесені в долішню церкву Святої Покрови.

А церква Воскресіння Ісуса Христа оголошена недіючою і ставилось питання про її ліквідацію. Заборонено було супроводжувати похоронну процесію з хоругвами, хрестом, хором і священиком (чомусь проводять покійника в останню дорогу у вічність і дотепер без священика – Богдан Гуцило з www.protruskavets.org.ua). У липні 1990 р. відновила свою діяльність церква Воскресіння Ісуса Христа на орівському кладовищі.

Тут проведений ремонт, реставрований іконостас. З місяця серпня 1992 року церква на кладовищі стала центром похоронних панахид. В даній церкві відправляють богослужіння у будні, а також Служби Божі у Великодній понеділок і вівторок. На Великдень, після Вечірньої відправи, йде Хресний хід віруючих від церкви Святої Покрови до церкви Воскресіння Ісуса Христа.

Будівля стоїть на пологому схилі, який обривається у північно-східному напрямі. З трьох сторін оточена цвинтаром. Найперше здивував той факт, що вигляд церкви з початку 1990-х рр. не змінився, тобто будівлю не ремонтували сучасними "євроремонтами". По друге, святиня від часу своєї побудови зовсім не має додаткових приміщень, навіть класичної ризниці біля вівтаря - не частий випадок.

Отож, церква тризрубна, орієнтована вівтарем на південний-схід, оточена піддашшям. Стіни під ним складаються з чистого, не шальованого дошками зрубу, над піддашшям - покриті фарбованим гонтом, а восьмерик верху нави вертикально шальований дошками. Церква має сім маленьких віконечок. Вхід у бабинець -головний, боковий розташований у стіні нави зі сторони цвинтара.

Бабинець та вівтар на низьких восьмериках накриті комбінованими верхами (низ - шатровий дах, верх - баня) з ліхтарями і маківками. Нава завершена восьмериком на восьмерику, накрита низькою, широкою банею з ліхтарем та маківкою. На північний-захід від церкви розташована дерев`яна, двоярусна дзвіниця, накрита наметовим дахом. Варто зауважити, що дзвіниця має двоє дверей - одні діючі зі сторони церкви, інші, не діючі у протилежній стіні. Можливо, раніше дзвіниця була надбрамною.

ЛІТЕРАТУРА: В. Слободян "Церкви України. Перемиська єпархія". Львів-1998. - 864 с.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
.........................................................................................................................................................................................................................................................
Сколівський
район
___

Львівська
область
___

1930-і роки. Фото з "Українські деревляні церкви" М. Драган
...........................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
© 2007-2018  Дерев'яні Церкви Західної України  |  Громик Віктор