Іконостас. Фото 2005 р., В.Слободян, з "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району", В.Слободян
" Перша згадка про церкву в Дуричах походить з податкового реєстру Перемиської землі 1512 року. Ймовірно, до цієї церкви ходили і мешканці Морозович.
Остання документальна згадка про церкву в Дуричах походить з книг самбірського гродського суду. У реєстрі 1651 року згадане вже лише село Морозовичі, яке поглинуло Дуричі.
Стара дерев'яна церква в Морозовичах походила з XVII ст. Церква своїм виглядом дещо нагадувала збережену церкву того ж часу в Вовчому Долішньому Турківського району.
У 1911 році поруч з нею збудували нову, теж дерев'яну церкву.
Стару церкву взяло під охорону Коло консерваторів і пробувало відреставрувати її у 1913 - 1917 роках, але безуспішно.
Вона занепала у 1920-х роках. Відправи відбувалися в новій церкві, до якої перенесли частину ікон XVI - XVIII ст. зі старої.
Після Другої світової війни церква ще деякий час діяла, а у 1959 році її зачинили.
Після відчиненя церкви громада провела поточний ремонт будівлі, а на початку 2000-х років (насправді на початку 2010-х років - автор сайту) оббила церкву пластмасовою вагонкою...
Стіни (в інтер'єрі церкви - автор сайту) помальовані олійною фарбою і вкриті трафаретним орнаментом.
Іконостас чотириярусний на арці, сучасний церкві.
На північний захід від церкви розташована дерев'яна двоярусна дзвіниця. "
Слободян В. Українське сакральне будівництво Старосамбірського району. - Львів: Камула. - 2015. - С. 214-218.
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
© 2007 "Дерев'яні Церкви Західної України"
Церква Св. Івана Богослова
1911
Вид зі сходу. Фото, ймовірно, середини 1910-х рр. з facebook.com (Nieistniejace swiatynie drewniane)