" Приписне (до с. Бортнів) село Вощатин; церква св. Петро-Павлівська; богослужіння відбуваються через тиждень; "
Н. В. Переверзевъ. "Справочная книга о приходахъ и монастыряхъ Волынской епархіи". Житомиръ - 1914. С - 43.
Вважають, що першу церкву в цьому селі збудували в 1676 році.
У 1760 р. керівництво монастиря в Загорові подарувало вощатинській церкві розкішний дерев'яний і позолочений іконостас з іконами роботи дуже відомого Іова (Йова) Кондзелевича.
Відомо, що метричні книги церкви з Вощатина є з 1841 року. Збережену Вощатинську дерев'яну церкву датують 1877 роком.
Перед 1990 роком, коли в церкві відновили богослужіння, її капітально відремонтували зовні, а всередині зробили весь новий вистрій включно з іконостасом.
У 1992 році вощатинські активісти клопотали у Львові за повернення давнього іконостасу до рідного храму, проте їм відмовили і пообіцяли зробити його копію, проте обіцянки не дотримали.
Іконостас зберігається у Львівському національному музеї ім. А. Шептицького - інформація з інтернету.
" 10 січня 1961 року припинено богослужіння в церкві св. Петра і Павла села Вощатин, спорудженій 1877 року.
Рішенням облвиконкому за № 1023 від 19 вересня 1961 року її було знято з державної реєстрації.
Цінну пам’ятку сакрального мистецтва – іконостас XVI століття – передали до одного з львівських музеїв.
Саме приміщення планувалося перебудувати під клуб, згодом під шкільні класи.
З 1963 року воно використовувалося як зерносховище колгоспу «Комуніст». "
С. Мочкін. Сакральні пам'ятки Володимир-Волинського та Володимирщини в умовах антирелігійних кампаній другої половини 1940-х - початку 1970-х років. Минуле і сучасне Волині та Полісся. місто Володимир-Волинський та Побужжя у світовій та українській історії... Науковий збірник. Випуск 55. Луцьк, 2015. - С.318
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
Фото 24. 03. 2015 р., Вячеслав Галєвський з www.commons.wikimedia.org
© 2007 "Дерев'яні Церкви Західної України"
Церква Свв. Ап. Петра і Павла
1877
Зі сторони входу. Фото 24. 03. 2015 р., Вячеслав Галєвський з www.commons.wikimedia.org