" Дерев'яний св. Лукинський храм збудований в 1881 р., вмістимий, прикрашений посередньо. "
Н. В. Переверзевъ. "Справочная книга о приходахъ и монастыряхъ Волынской епархіи". Житомиръ - 1914. С - 223.
Відомо про існування місцевої церкви ще на початку XVI ст., хоча вважають, що колись в селі було дві церкви.
Та, що згоріла, походила з 1621 року. Також відомо про ікону Богородиці Страсної (Доросинівської Богородиці) XVI ст., яка тепер є у збірці Львівської картинної галереї.
Збережену сьогодні дерев'яну церкву датують кінцем XVII - початком XVIII ст. (рік будівництва віднайти не вдалося).
Дзвіниця прибудована до церкви в 1881 році під час грунтовного ремонту коштом парафіян.
Ще в 1916 році місцеві дівчата купили в Почаєві і принесли в Доросинську церкву виносну ікону (двобічну) - Прсв. Богородиці / Св. Миколая. Ікона не була знищена під час другої світової війни.
Парафіяни у 1926 році вирішили зовні пофарбувати церкву. Для цього винайняли маляра, якому допомагав його син.
Під час роботи біля купола, з риштування щось почало падати на сина, який стояв внизу. Батько, рятуючи його життя, сам упав з риштування в сторону сина й розбився.
Про цю трагедію нагадує скромна могила з написом на пам'ятнику: "Новачевській Андрій Пилипович. 1876 - 1926. Мир праху твоєму, дорогий батьку!". Церква була постійно чинною.
На цвинтарі збереглася могила останнього власника Доросинь, польського пана Теодора Новицького (помер у 1939 р.).
За переказами, пан, віруючий католик, віддав своє золото на іконостас місцевого, православного храму, тому пана поховали з почестями біля церкви - інформація з інтернету.
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.