Церква Верхнє Синьовидне Сколівський район

На місці збереженої дерев'яної церкви карта 1783 року також показує церкву, територія навколо якої була обнесена валами - згідно з карти "Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey".

В жодному шематизмі ХХ ст. нема згадки про місцеву дерев'яну церкву Св. Юрія.

Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії...

" Церква знаходиться на Золотій горі, яка первісно служила сторожовим пунктом, а потім тут знаходився Синевідський монастир, зруйнований в кінці XVI ст.

На його території у 1790 році збудована дерев’яна церква Св. Юрія, яка проіснувала до 1939 року.

Розібрана через аварійний стан. За о. Юліяна Левиньского протягом 1939-1943 років на її місці за проектом архітекта Євгена Нагірного, під керівництвом місцевого майстра Миколи Барабаша зведена існуюча дерев’яна церква.

Зачинена з 1946 (1948) до 1988 року. Діюча з 1989 року.

Зовні ремонтована у 2006 році (вікна замінили пластиковими, дахи перекрили металочерепицею).

У крипті вівтаря поховані священики Синєвидного о. Юліян Левиньский (1868-1944) і о. Іван Клюфас (1894-1965).

На північ від церкви збереглася дерев’яна двоярусна дзвіниця з 1790 року. "

Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. - Львів, 2014. - С. 231.

" Із культурних пам'яток старовини на Бойківщині, одною з таких заховалась старенька церковця в Синевідську Вижнім, що кілька століть пишалась на невеличкім узгір'ю, як символ духового життя синевідчан.

Давніший переказ говорить, що побудовано її на пам'ятку відступу з цих околиць якогось загону татар.

Існує ще й інший переказ та всі вони впевняють лише нас в тім, що будовано церковцю дуже давно.

В останнім десятиліттю церковця була вже майже недоужитку. Богослуження відбувалось лише раз у році на свято могил.

Були однак побоювання, що може завалитись церковця. Створений отже до відбудови спеціяльний комітет в 1939 р. взявся до праці.

В короткому часі завдяки щедрим громадянам - праця пішла значно вперед. Великі заслуги поклали пп. Масний Михайло, В. Данилка і інші.

По тяжких зусиллях почерез большевицькі часи будову в 1943 р. таки закінчено. Стиль задержано такий, в якому побудовано церковцю.

В дні 4. VII. 1943 р. кільканадцять священиків з міт. Базюком та з тисячним громадянством цілої столиці, посвятили цю цінку пам'ятку української культури, що довгі роки буде ще пишатися в золотих відблесках бойківського сонця, сцементовуючи старі часи з новими в одну нерозривну цілість. "

Посвячення церкви. Газета "Воля Покуття" №31 від 01.08.1943. - С. 6.

У 2005 році до церкви був придбаний престол, який стоїть у центральній частині храму. Він виконаний у готичному стилі - інформація з інтернету.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.