Шпиколоси
Церква Прсв. Трійці 1850
Церква на карті.   Фото 1.03.2011.
Відомо, що стара церква була Введенською, зі старої церкви до наших днів збереглася Храмова ікона Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Першими меценатами будівництва нової церкви стали Горохівський граф, землі якого знаходилися тут, і сільський дяк. Церкву вирішили будувати на старому цвинтарі в кінці села. Зі старого місця був перенесений Хрест, який започаткував будову нової церкви.

Будівництво церкви почалося ще за кріпацтва, але закінчили будувати і освятили в 1850 році. Першим священиком, про якого збереглося передання, був отець Василь Шумський. Він прийшов сюди на початку XX століття. Вперше він переставив святий престол в православному стилі і освятив його в честь Святої Трійці. Під час комуністичного панування навколишні церкви наших сіл були закриті.

І тому Шпиколосівська Троїцька церква стала архівом всіх церковних речей, які безбожна влада просто викидала, перетворюючи церкви на музеї і у пустки. Свято-Троїцька церква, у зв'язку з тим, що не була закрита за 150 років свого існування, зберегла всю красу вселенського Православ'я. В 2000 році відзначався ювілей нашої церкви.

Церква у Шпиколосах мене здивувала - це найменше, що можу сказати. Справа у тому, що я до поїздки у дане село не бачив її ні у книжках, ні в Інтернеті. Коли потрапив у Шпиколоси, першим питанням собі було: "Звідки така архітектура церкви, адже в прикордонних з Волинню чи Рівненщиною районах Львівщини нічого подібного не бачив?". Мене відразу взяли сумніви, що ця святиня походить з 1850 р. - можливий варіант, що її таки повністю перебудували, наприклад, на початку ХХ ст., коли о. Шумський "переставив святий престол в православному стилі і освятив його в честь Святої Трійці", хоча про це не сказано. В будь-якому випадку з написаним, що церква  "зберегла всю красу вселенського Православ'я" не посперечаєшся...

Та перейдемо безпосередньо до місцевого храму. Розташований у південно-східному куті села, біля вулиці та житлової забудови. Церковне подвір'я з усіх сторін оточене високими деревами і обмежене давнішою кованою огорожею. Церква хрестова у плані, невисока, одноверха. Фундамент виступає за площину стін, тому зверху по периметру зробили захисний дашок. До великого вівтаря з обидвох сторін прибудовані ризниці. Вони кам'яні, півкруглої форми, з товстими стінами, накриті банями, які увінчують маківки.

У південній ризниці аж сім вузьких різної висоти віконечок у вигляді бійниць. Такого типу ризниць покищо не довелося бачити ні біля одної дерев'яної церкви на Львівщині. Безперечно, мене вразили високі двері (південні ще захищені металевими гратами) з хрестом над ними, розташовані у ніші арочної форми, яка є у північному та південному крилах нави. Обабіч цих дверей є чималі арочні вікна. На фронтоні північного крила нави намальований образ, як розумію, Ісуса з одним пророком і голубом над ними.

Усі карнизи будівлі фарбовані у жовто-сині барви, стіни вертикально шальовані дошками. Четверик середхрестя нави завершує на високому світловому восьмерику невисока баня. До західної стіни бабинця прибудувана вхідна двоярусна вежа, накрита багатосхилим наметовим дахом з маківкою нагорі. Над вхідними дверима, які захищені металевими гратами (причому окремо закриті на колодку грати, окремо двері), зробили двосхилий дашок, а по обидві сторони дверей є образи св. княгині Ольги (ліворуч) і св. князя Володимира (праворуч). Внизу другого ярусу є два віконечка,  а вище них три майже квадратних отвори (по одному на сторону вежі), закритих зі середини і захищених зовні гратами. Оскільки окремостоячої дзвіниці немає, то припускаю, що на другому ярусі вежі є дзвони.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
.........................................................................................................................................................................................................................................................
Сокальський
район
___

Львівська
область
___

Вид на іконостас.  Фото 2011 р. з www.upc.lviv.ua
...........................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
© 2007-2018  Дерев'яні Церкви Західної України  |  Громик Віктор