Іконостас. Фото 2011 р., І. Дума, з "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району", В.Слободян
" В локаційному привілеї, наданому 12 червня 1561 року королем Зигмунтом ІІ Августом, підтверджується надання війтівства і парохії Василеві, синові священика з Лінини.
На жаль, не збереглося жодних даних про церкву у XVII - першій половині XVIII ст.
Візитатор (який відвідав село 1766 року) не зазначив року побудови церкви, ймовірно, вона походила з кінця XVII ст.
Не йдеться про рік побудови і в інветарі, укладеному 1858 року.
Правда, в ньому зазначено, що церква посвячена Св. Миколі. Коли відбулася зміна посвяти, визначити не вдалося.
На початку 1890-х років церкву ремонтували, на що виділив сто золотих ринських цісар Франц Йозеф ІІ. Ця церква занепала під час Першої світової війни.
У 1921 році на її місці звели нову дерев'яну церкву, про що сповіщає напис на одвірку.
Невідомі майстри використали котрийсь з проєктів покійного львівського архітектора Василя Нагірного. Після Другої світової війни церква не була зачинена.
Стіни (в інтер'єрі церкви - автор сайту) - відкритий немальований зруб. Іконостас сучасний церкві, чотириярусний, різьблений і золочений, ікони академічного письма.
Мурована стінна дзвіниця у формі брами-входу розташована на краю ділянки. "
Слободян В. Українське сакральне будівництво Старосамбірського району. - Львів: Камула. - 2015. - С. 265-267.
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
© 2007 "Дерев'яні Церкви Західної України"
Фото 27. 11. 2011, Ігор Пунда.