Карта 1783 року показує тодішню церкву буквально метрів 60 на північ (через дорогу) від місця, де сьогодні розташовується дерев'яна церква - згідно з карти "Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey".
До шематизму 1914 року включно в селі згадують дерев'яну церкву 1871 року будівництва. Шематизми 1920-х рр. відзначають нову дерев'яну церкву Св. Миколи, збудовану 1925 року, а шематизм 1932 року уточнює рік її будівництва - 1926-й.
Шематизм греко-католицького духовенства Львівської архіепархії...
" Стара дерев’яна церква св. Миколи, яка згоріла під час першої світової війни, знаходилася по іншу сторону дороги, приблизно 50 м. на північ від теперішньої (від неіснуючої церкви збереглася дерев’яна дзвіниця).
У 1926 році майстер Леон Дульфік збудував нову церкву з дерева, використавши проектне вирішення дерев’яної церкви в с. Лютовиська (сьогодні на території Польщі) архітекта Василя Нагірного.
Наприкінці 2000-х років дахи церкви перекрили металізованою бляхою. "
Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. - Львів, 2014. - С. 235.
" ...Громада Козлова в скільському повіті постановила вибудувати церкву на місце спаленої в часі війни.
На це призначила вона зі своїм парохом о. Іваном Яблонським (далі нерозбірливо - прим. авт. сайту) куб. метрів дерева в лісі.
А саме постановлено винайти такого підприємця, який за ту кількість дерева поставив би величавий божий храм.
І будову тієї церкви віддано... Жидові Леонові Дульдікові в Бориславі. Не є він інжиніром ані не має нічого спільного з будівництвом.
Скінчивши пару гімназійних кляс, оженився і постарався про вивіску в Бориславі. Отсей крок громадян Козлови з їх парохом кидає на них некорисне світло.
Коли зважити, що тепер переживаємо прикру економічну крізу, що в нафтовому басейні редукують і урядовців Українців, що взагалі Українцеві важко одержати працю і добути заробіток, що всюди панує великий застій, то віддання цілого підприємства з будовою церкви в Козловій чужому й некваліфікованому підприємцеві слід уважати злочином супроти себе самих і народу.
Xібаж у нас нема людей, які можуть краще зреалізувати це діло. Деж запорука, що Леон Дульдік, який дивиться на цілу справу тільки під кутом доброго зиску, вибудує церкву на основі наших мотивів?
Щож на це Консисторія та верховна церковна влада? Xібаж не істнує українське технічне Товариство у Львові (Ринок 10), яке кожної хвилі може подати відповіду українську фірму? Конче треба схаменутися, поки час! "
Свій до свого. Газета "Діло", №72, від 01.04.1924 р. - С. 3
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.