Відомо, в другій половині XVII ст. в селі вже існувала церква. Наступна дерев'яна церква постала на початку XVIII ст. На її місці у 1811 році збудували нову церкву з дерева. Проте вона не довго проіснувала, адже вже у 1844 році її замінила існуюча сьогодні церква, яку посвятили через два роки.

Теперішні форми отримала після розбудови бабинця в середині 1930-х років. Сьогодні пам'ятка архітектури національного значення в користуванні громади УГКЦ.

Церкву побачите в центральній частині села, недалеко на південь від головної дороги, на цвинтарі. Велика за площею, проте низької висоти одноверха святиня, в якій, безперечно, різко виділяється розмірами західна частина споруди.

Рівноширока захристія прибудована зі сходу до вівтаря. Її стіни, як і стіни під опасанням церкви, зберегли з відкритих брусів зрубів.

Силует церкви підкреслюють шість маківок зі старими хрестами. Мурована стінного типу дзвіниця стоїть з північного заходу від церкви. Дзвіницю у 1997 році перенесли на 10 метрів від стін церкви. На цвинтарі поховані о. Мирослав Чернявський (1945-1998) і о. Михайло Кицилюк (1949-2004).

ЛІТЕРАТУРА: "Церкви Прикарпатського краю". Р. Процак, Івано-Франківськ, 2006.
Інформація Василя Слободяна.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
Люча
© 2007  "Дерев'яні Церкви Західної України"
Церква Вознесіння Христового
1844
Фото 13. 07. 2014, Ігор Пунда.