Боянець
Церква Св. Арх. Михайла 1836
Церква на карті.   Фото 22. 08. 2013, Роман Карвацький.
Існуюча дерев`яна церква збудована у 1836 році (за іншими даними - 1840 році) стараннями о. Гаврила Телесницького на місці давнішої, теж дерев`яної критої гонтами. Реставрована у 1897 році. Тоді ж зведена нова баня над навою. Стояла зачиненою з 1951 по 1989 рр. Церква у користуванні громади УГКЦ.

Розташована у східній частині села, за 300 м. на північ від головної вулиці, на підвищенні, біля житлової забудови. Будівля тризрубна одноверха. Спільний прямокутний в плані зруб нави і бабинця вкритий двосхилим дахом, з якого над навою виростає вужчий восьмерик, накритий шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. Вужчий гранчастий вівтар вкритий п'ятисхилим дахом. Присінок з заходу та захристії при вівтарі з півночі та півдня розривають піддашшя, яке оточує церкву, оперте на приставлені кронштейни.

У південній стіні нави є бічний вхід. Під час ремонту і відновлення церкви, проведеного силами громади у 1990-1991 рр., стіни церкви від самих підвалин були ошальовані дошками "в сосонку" (під час останнього ремонту на зламі 2000-х - 2010-х років стіни церкви оббили фальшбрусом, дахи перекрили блискучою бляхою). В середині 1990-х рр. стару деревяну стовпову дзвіницю, розташовану на південний захід від церкви, замінили новою мурованою з цегли спорудою, вкритою пірамідальним наметовим дахом. На прицерковній території є невелика крита сцена для проведення релігійних заходів.

Церква у Боянці більше відома іконою "Христос - палаюче серце", яку після реставрації у Львівському історичному музеї у 2005 році повернули на первісне місце. Ікону в 1900 році намалював монах третього чину оо. Василіян Мар`ян Шурма. Старожили села розповідають, що ікона "Христос - палаюче серце" має чудодійну силу. Зокрема, під час Першої світової війни важкопоранений австрійський вояка, повертаючись додому на милицях, зайшов до церкви і довго молився біля образа Христа, обіцяючи віддячити, якщо одужає.

Сталося диво: чоловік став на власні ноги і, залишивши у храмі милиці, повернувся додому. Приїхавши сюди в міжвоєнний час, він привіз зі собою на знак подяки два маленькі платинові сердечка, які причепили до намальованого на образі серця Ісуса. Ще до закриття церкви 1946 року, милиці солдата і сердечка зникли. У 1973 році радянська влада вивезла ікону без жодних документів. Того часу церква не діяла, і образ вилучили як такий, що ніде не значиться. Декілька років поспіль мешканці села безрезультатно розшукували вивезений з їхнього храму образ. До Музею історії релігії він потрапив із Львівського історичного музею. Відновили ікону відомі реставратори Галина та Петро Скоп.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.

ЛІТЕРАТУРА: В. Слободян "Церкви України. Перемиська єпархія". Львів-1998. - 864 с.
В. Слободян "Жовківщина. Історико-архітектурні нариси церков. Том 5". Жовква-Львів-Балтимор - 1998.


.........................................................................................................................................................................................................................................................
Вид на іконостас.   Фото Назара Ланька, 22.08.2009
Жовківський
район
___

Львівська
область
___

Вигляд до ремонту.   Фото 11. 08. 2008.
...........................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
© 2007-2018  Дерев'яні Церкви Західної України  |  Громик Віктор