Гукливий
Церква Успення Пр. Богородиці 1935
Церква на карті.   Фото 31. 08. 2015, Олександр Бендерський.
Маленька дерев'яна церковця під титулом Успення Пр. Богородиці, яка збереглася до тепер, за інформацією відомого дослідника сакральної архітектури Василя Михайловича Слободяна, постала в селі Вертичів (Веритичів, тепер частина села Гукливий) у 1935 році. В інтернеті можна зустріти дату "1857 рік", яка, ймовірно, відноситься до попередньої церкви. Теперішня зовні ремонтована між 2006 і 2015 роками. В користуванні православної громади московського патріархату.

Стоїть на схилі в горішній частині південно східного Гукливого, зі сходу від дороги, напроти забудови. Двозрубна, тридільна, вівтарем орієнтована до південного сходу. По осі церкви до бабинця прибудований вужчий зашклений ганок. Під час останнього зовнішнього ремонту його перебудували, всі вікна в стінах церкви замінили пластиковими, дахи перекрили металочерепицею, верх на вежі - блискучою бляхою. Зовнішні стіни церкви залишилися оббиті дранкою, стіни ганку оббили фальшбрусом. Дзвіниця розташована, ймовірно, у вежі над бабинцем.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
.........................................................................................................................................................................................................................................................
Воловецький
район
___

Закарпатська
область
___

До ремонту.  Фото 15. 05. 2006, з сайту "Замки і Храми України".
...........................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................................
© 2007-2018  Дерев'яні Церкви Західної України  |  Громик Віктор