Церква Михаїла Секунь Старовижівський район

" Церква в ім'я св. Архангела Михаїла. Збудована в 1868 р. державним коштом, при матеріальній підтримці парафіяльного священика Іллі Муссієвича і парафіян.

З державної скарбниці було виділено всього 4 450 рублів. Та цієї суми було недостатньо.

Один іконостас вартував 1 300 рублів. Тому чимало своїх власних грошей витратив на будівництво церкви сам священик Ілля Мусієвич.

Церква ця дерев'яна, на кам'яному фундаменті, спільно з такою ж дзвіницею. Хрестоподібна, має 5 верхів.

Покрита бляхою і помальована в зелений колір. Дзвонів 5. "

Историко-статистическое описание церквей и приходовъ Волынской Епархіи. Н. И. Теодоровичъ. Том V. Ковельскій уъзд. Почаевъ, 1903. - С.157

" Дерев'яний св. Михайло-Архангельський храм збудований в 1869 р., вмістимий, прикрашений посередньо. "

Н. В. Переверзевъ. "Справочная книга о приходахъ и монастыряхъ Волынской епархіи". Житомиръ - 1914. С - 171.

Початки існування Секуньської церкви відносяться до XVI ст.

У своєму помісті Секунь, Михайло Калимет між 1542 і 1588 роками збудував дерев'яну одноверху церкву Св. Арх. Михаїла, з прибудованою до неї дзвіницею.

Дану церкву в другій половині ХІХ ст. розібрали, а дерево з неї використали для будівництва місцевої цвинтарної каплиці.

Іконостас до нової дерев'яної церкви перенесли ще з давнього храму. За іншими даними, цей іконостас перенесли до цвинтарної каплиці.

Під час подорожі Тараса Шевченка по Волині, він "...змальовував стару Михайлівську церкву, побудовану Михайлом Калиметом, управителем князя Курбського, про що свідчить незакінчений малюнок Секуньської церкви".

В "Описи церковного имущества Секунской церкви" в переліку церковного інвентаря зазначена запрестольна ікона Пр. Богородиці, з приміткою на полях зошита: "В 1846 году образ сей реставрирован проезжим живописцем Тарасом Шевченком".

Ця запрестольна ікона в період з 1934 по 1942 років була розміщена в цвинтарній церкві Св. Йова, куди була перенесена з розібраної Свято-Михайлівської церкви (старої).

У 1964 (ініші дані - 1968) році в церкві заборонили проводити богослужіння і зняли з реєстрації.

Церкву намагалися перетворити на склад, але завдяки активній згуртованій громаді цього не вдалося зробити.

У 1983 році церква все ще зачинена і не пристосована під інші цілі.

Так тривало до 1988 року, коли в селі зареєстрували релігійну громаду Російської Православної Церкви і відновили богослужіння.

Тоді ж провели ремонт церкви - інформація з інтернету.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.