Іконостас. Фото 2004 р., В.Ольхом'як, з "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району", В.Слободян
Церква і дзвіниця взимку. Середина 1910-х років. Фото з fototeka.ihs.uj.edu.pl
Церква в місті вперше згадана в документі 1473 року. Про священика і церкву зазначено в люстрації 1565 року. Отже, церква у Нижанковичах існувала вже у XV - XVI ст. Найновіші дослідження історика архітектури Юрія Диби переконують, що мурована церква-ротонда у Нижанковичах постала ще на початку XIV ст. як каплиця при дворі боярському.
З XVII - першої половини XVIII ст. не вдалося відшукати письмових джерел. На початку ХІХ ст. передміську філіяльну дерев'яну церкву Св. Івана Євангелиста невідомого року будови розібрали за розпорядженням австрійської влади і церква Св. Трійці залишилася єдиною міською церквою.
Її ремонтували на зламі ХІХ / ХХ ст. і тоді ж в ній встановили новий іконостас пензля Яна Богданського. В радянський час церква постійно діяла. Під час ремонту у 1982-1983 роках до бабинця від півночі добудували приміщення. Стінопис виконав у 1996 році Василь Цап'як родом з Підмостич, який проживає на Яворівщині.
На південний захід від церкви розташована дерев"яна, квадратова в плані дзвіниця, вкрита бароковою банею. Церква Св. Трійці є унікальною пам'яткою, в якій поєднані романська ротонда, пізніший головний об'єм і традиції дерев'яного сакрального будівництва у завершеннях дахів і галереях.
ЛІТЕРАТУРА: Слободян В. "Українське сакральне будівництво Старосамбірського району". - Львів: Камула.-2015. - 424 с.
Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.
© 2007 "Дерев'яні Церкви Західної України"