У районі знаходиться 31 дерев'яна церква, збудованих до сер. ХХ ст.
с.ПІДГАЙЧИКИ (на карті)
ПОКРОВА ПР. БОГОРОДИЦІ 1788
Недалеко сільської вулиці, стрімким бляшаним дахом виблискує на сонці невелика дерев`яна церква. Збудована у 1788 році, хоча є дані про 1756 рік. Оновлена у 1921 році. До 1939 року її покровителем був Альфред граф Потоцький з Ланцута. Невелика (довжина 15 м., ширина - 6 м.) дводільна святиня, розташована на просторій ділянці пологого схилу. Відразу кидається у вічі відсутній традиційний бабинець і неприємний брудно-зелений колір стін храму. До речі, зовнішні стіни давно вимагають нового пофарбування (сподіваюся, іншим кольором). З півночі до вівтаря прибудована гранчаста ризниця, а біля західної стіни нави, очевидно, розширили відкритий ганок. Будівля оточена піддашшям, у східній частині якого можна побачити пропуск для вікна у вівтар. Цікаво виглядає завершення церкви з невеликого верху, ліхтаря і маківки, які немов виростають з двосхилого даху. Взагалі, складається враження, що будівля раніше була костелом. В інтер`єрі (станом на кін. 1990-х рр.) розташований різьблений і золочений іконостас XVIII ст. На південний-захід від церкви стоїть дерев`яна триярусна дзвінниця такого ж кольору, як і храм.
Мені він запам`ятався насамперед завдяки незвичній формі, адже дерев`яні церкви у навколишніх селах мають одну з традиційних форм - тризрубні, одно або три верхі.
Фото 20.06.2008.
Дерев`яна церква розташована на схилі північно-західної околиці села. Вона відразу здивувала не типовими формами. Видається ніби має бути ще один верх, чи не так? А тут бачимо лише два верхи і три зруби (зруб вівтаря(?) накритий двосхилим дахом). Головним акцентом є потужна, увінчана ліхтарем з маківкою, шоломова баня, яка немов виростає з наметового даху. Під ним розташовані великі, як для компактної церкви, арочні вікна. По периметру будівля має широке піддашшя. Входи у церкву підкреслені двосхилими дашками. Храм насправді дуже низький, а крупні форми верхів ще більше "втискають" його у землю. Поруч розташований старий цвинтар. Можливо з певних причин її не закінчили, а, можливо, так і задумано.
Однозначно скажу - церква запам`ятовується.
Фото 9.07.2007. Фото церкви з поч. 1930-х рр. (з "Українські деревляні церкви", М. Драган).
с.ПІДГІР'Я (на карті).
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО 1840
Невелика дерев`яна церква збудована у 1761 році на маленькій терасі схилу, біля дороги до с.Тростянець. До 1939 року її патроном був місцевий землевласник Станислав Костгайм.
Перше питання: чому під святиню надали скромний клаптик штучно створеної тераси? Правда, з двох сторін від церкви, по схилу гори, багато території забрав цвинтар, який буквально починається від стін храму. Головна вісь будівлі орієнтована з півдня на північ, в сторону дороги. Церква тризрубна, до вівтаря зі сходу і заходу прибудовані ризниці. Будівля оточена піддашшям, яке над вхідними дверима розділене великим двосхилим дахом. Піддашшя біля нави і бабинця з обох сторін оперте на дерев`яні стовпи. Стіна бабинця у нижньому ярусі покрита фарбованими листами ДВП, у верхньому ярусі з півночі - профільованими листами бляхи. Інші поверхні стін вертикально шальовані дошками. Незвично і цікаво дивитися на два ряди вішаків, прикріплених на західній стіні бабинця - немов гардеробна надворі! Церква накрита спільним двосхилим дахом, гребінь якого над навою завершує невелика маківка з хрестом. Храм з двох сторін щільно захищений стіною дерев, тому зафіксувати його повністю можна тільки зі сторони входу. Я так і зробив, вже почав збиратися в дорогу, але не полишало дивне відчуття, що чогось не побачив. Вирішив з цікавості обійти святиню з тильної сторони і здивувався: за вівтарем, на відстані буквально декількох метрів від церкви, серед заростей дерев, побачив напів зруйновану муровану восьмибічну вежу з великим арочним отвором в напрямі до храму. Крім того, у цегляні виступи зі стін вежі з обидвох сторін від арки, вмуровані тесані брили, очевидно, з пісковику, у яких з трьох сторін вибиті горильєфи різних святих (на фасадній стороні ліворуч від арки, на мою думку, зображена Пр. Богородиця, праворуч від арки - Ісус Христос). Цікаво, коли збудували цю вежу (можливо, каплицю?) і яке було її призначення.
Загалом дерев`яна церква у Підлипцях, на мою думку, не має зовні чим похвалитися - проста за формами і виглядом будівля.
Фото 1.09.2008.
с.ПІДЛИПЦІ (на карті). СВ. АРХ. МИХАЙЛА 1761
Храм (пам'ятка архітектури національного значення) розташований поблизу головної дороги. Сонячний день дозволив побачити, що головна вісь церкви розвернута у нетрадиційному напрямі північ-південь. Храм тризрубний, накритий трьома шоломовими банями. До вівтаря зі сходу прибудована ризниця, а до бабинця - великий присінок накритий двосхилим дахом. Неприємно дивитися на прицерковну територію, яка заросла високою травою. Мабуть, у селі нема кому зробити стежку до храму. Поряд нього у північно-західному кутку стоїть невелика дзвінниця. До речі церква розташована на вузькій, але довгій ділянці (т.зв. "парцелі"), причому сама будівля стоїть на краю території, ще й оточена деревами. У даному випадку важко зробити добрі фото.
Загалом дерев`яна церква справила враження "сироти при живих батьках".
Фото 25.05.2007. Фото церкви з сер. 1970-х рр. (В. Каринский, г.Москва).
с.ПІДЛИССЯ (на карті)
ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО 1735
У селі раніше були дві дерев`яні церкви - Положення ризи пр.Богородиці (1738р.) і на 23 роки молодша неї св.Параскеви. Перша стояла недалеко залізниці, перед мостом і за словами місцевих мешканців згоріла. На її місці збудована мурована церква. Друга, яка є пам'яткою архітектури національного значення, існує до сьогодні.
Розташована на підвищенні, поруч залізниці Львів-Тернопіль. На її місці колись було язичницьке святилище. Цілком можливо, що церкву наказав збудувати гетьман Богдан Хмельницький, у пам`ять про 40 важкопоранених козаків, яких схопив польський загін і живцем кинув до місцевого озера, неподалік якого били із землі джерела. Кажуть, що за ніч вода з них гоїла рани. Дерев`яна церква св.Параскеви має три зруби, три верхи. Стіни збудовані з ялинових брусів. До бабинця із заходу і півдня прибудовані присінки, а до вівтаря з півночі - ризниця. Усі добудови пофарбували у синій. По периметру церкву оточує широке опасання на стовпах. Храм має в інтер`єрі настінні розписи з XIXст. На південь від нього розташована триярусна стовпова дзвінниця.
Загалом церква запам`яталася чималими розмірами і місцем розташування.
Фото 9.07.2007. Фото церкви з сер. 1970-х рр. (В. Каринский, г.Москва). Фрагмент інтер'єру (фото 30.12.2007 Myroslav Tesluk з picasaweb.google.com/muronrover).
с.ПЛУГІВ (на карті). СВ. ПАРАСКЕВИ 1715
Біля новозбудованого храму збереглася стара дерев`яна церква св. Параскеви. Невелика (розміром 15 м. х 6 м.) тризрубна будівля стоїть на пологому схилі, з північної сторони мурованого храму. На щастя, його не ставили на місці старої церкви, яку таким чином зберегли. Дерев`яна святиня збудована у 1764 (за іншими даними у 1775 р.) коштом добровільних пожертв парафіян. Очевидно, під час одного з ремонтів її видовжили у східному напрямку, а до вівтаря з півночі прибудували велику муровану ризницю, яка зіпсула загальне сприйняття від храму. Він оточений піддашшям, стіни над яким покриті фарбованим гонтом. Раніше він мав зелено-салатовий колір, а стіни нижнього ярусу (підопасання) були пофарбовані у брудно синьо-зелений. З часом фарба вигоріла і облущилася, тому сьогодні зовнішність церкви виглядає не найкраще, адже останній зовнішній ремонт проводили ще у 1998 році. Бабинець та вівтар накриті стрімкими двосхилими дахами. Наву на світловому восьмерику завершує шатровий верх з високим ліхтарем і маківкою. Інтер`єр святині прикрашає (станом на кін. 1990-х рр.) маленький різьблений і золочений іконостас XVIII-XIX ст. На північ від церкви можна побачити декілька старих кам`яних хрестів. Мабуть, на цьому місці раніше був цвинтар. Дерев`яна дзвінниця не збереглася, замість неї стоїть надбрамна мурована з трьома дзвонами.
Якщо підсумувати, то церква справила не зовсім приємне враження своїм зовнішнім виглядом і мурованою прибудовою. А ще мурований храм постійно відвертає увагу своїми розмірами...
Фото 20.06.2008. Фото церкви з сер. 1970-х рр. (В. Каринский, г.Москва).
с.ПОГОРІЛЬЦІ (на карті). СВ. ПАРАСКЕВИ 1764
Дерев`яна церква стоїть на не високому підвищенні при сільській вулиці. Збудована 1903 року за проєктом Василя Нагірного на місці попередньої з 1675 року. На надпоріжнику дверей в захристію зі сторони вівтаря є різьблений напис (переклад з "Інскрипції на дерев'яних церквах" В.Слободян): "Цей храм будував ієрей Теофіл Р. Петровський 1903". Тризрубна, хрещата у плані триверха будівля, завершена восьмигранними шатровими верхами, які увінчані скромними ліхтариками з маківками. Поставлена на кам`яний фундамент, оточена широким піддашшям, з південної сторони до вівтаря прибудувана ризниця. У 1911-1912 рр. відомий художник Модест Сосенко намалював ікони до іконостасу, царських воріт та двох бічних вівтарів, а в 1913-1914 рр. розписав купол нави (з risu.org.ua). Звертають увагу вікна практично на всю висоту стін надопасання і, звичайно, новенька оцинкована бляха, яка засліплює очі сонячного дня.
Загалом одна з типових церков початку XXст.
Фото 9.07.2007.
с.ПОЛЯНИ (на карті).
ВОСКРЕСЕННЯ ГОСПОДНЬОГО 1903
Святиня знаходиться у верхній частині Поморян, тому і називають її - Горішня. Пам'ятка архітектури національного значення. Відомо, що Якуб Собєський, власник Поморян, після чергового знищення міста, також відбудував і церкву. Під час пожежі Поморян 1672 року вона згоріла. Через два роки церкву відбудували. Священником у той час був о.Шашкевич. Церква стояла на горі, але була малою, тому 1690 року поставили існуючу сьогодні Собору Пр.Богородиці. Ось що написано на надпоріжнику південних дверей в бабинець (переклад з "Інскрипції на дерев'яних церквах" В.Слободян): "Хто до храму Пресвятої Богородиці з вірою припадає Той будучи в смутку радість отримає Рік Божий 1690 місяця серпня 23". Напис на правому одвірку (переклад з "Інскрипції на дерев'яних церквах" В.Слободян): "За Єпископа Йосифа Шумлянського Ієрея Андрія Дашківського". На лівому одвірку: "За правління його милости короля Івана Третього Року Божого 1690 за дяка Андрія Тучапського". Кажуть, що її збудували козаки. Полки Максима Кривоноса та Москаленка, коли йшли на Львів, зупинилися у Поморянах. Їх дуже прихильно зустріли місцеві мешканці, і на знак подяки козаки поставили дубову церкву, яка за тодішньою традицією була збудована без жодного цвяха. На початку XVIIIст. вона мала один купол, дві вежі, 6 вікон і дах в поганому стані. Захристії не було. У 1821 році дахи церкви і дзвінниці вимагали негайного ремонту. Того часу у Поморянах проживали 1512 українців. У 1852 році святиню відремонтували всередині, але вона була дуже стара і занадто тісна для парафіян. Через 25 років до неї приходило ще більше віруючих, адже їх церква (долішня) пр.Трійці була закрита через аварійний стан. У 1899 році храм Собору Пр.Богородиці покрили бляхою. Реставрували його у 1969-1970 рр.
Які асоціації виникають у вас, коли дивитися на дерев`яну церкву? Особисто мені, своїми формами, вона нагадує щось з космічної теми: вікна-ілюмінатори схожі, як у ракети, а модернового вигляду бані, нагадують куполи космічних обсерваторій. Дерев`яна церква тризрубна, доволі великих розмірів, збудована без жодного цвяха. Навколо вівтаря має широке опасання на стовпах, яке далі переходить у піддашшя. До північної стіни вівтаря прибудована ризниця. Цікаво, що обидва входи до храму розташовані з півдня, а стіни мають нахил до середини. За радянських часів була пристосована під склад. На південь від неї стоїть велика триярусна дзвінниця, нижній ярус якої відкритий, а верхній має арочні отвори (голосники) по периметру.
Взагалі, таку церкву не можливо не запам`ятати, адже подібного вигляду дерев`яні храми рідко зустрінеш на теренах області.
Фото 9.07.2007. Фото церкви і план з поч. 1980-х рр. (з "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Том 3", Киев - 1985). Фрагмент інтер'єру (фото Vlad_G з www.panoramio.com).
с.ПОМОРЯНИ (на карті)
СОБОРУ ПР. БОГОРОДИЦІ 1690
ЛІТЕРАТУРА: А. Юраш "Шематизм Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП". - Львів: ПАІС, 2000. - 248 с.
© 2007-2012 Віктор Громик "Дерев`яні церкви Львівщини"
Реклама: Художні роботи на пам'ятниках. На цвинтарах у Львові та області