У районі знаходиться 53 дерев'яні церкви, збудованих до сер. ХХ ст.
м.ТУРКА (на карті)
ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ СВ. МИКОЛИ 1780
Усі три дерев`яні церкви райцентру зовні подібні між собою. Можливо, тому, що побудовані з невеликою різницею у роках. Кожна з них накрита шатровими верхами, розташована біля цвинтара і не має окремостоячої дзвінниці.
Отож, церква Перенесення мощів св.Миколи стоїть на горі, близько центру, тому її називають долішня. Привілей на будівництво та землю в урочищі "на Лікті" надав дідич Турки Ян Каліновський у 1750 році. Церква розташована на цвинтарі, огородженому старим муром. Цвинтар, як звичайно, зарослий бур`янами і високими деревами, тому зробити нормальне фото справді проблематично. Святиня бойківського типу, тризрубна, на кам`яному фундаменті, накрита трьома пірамідальними наметовими верхами, які увінчані маківками. До бабинця із заходу прибудований закритий ганок - традиційний елемент для церков у гірських районах. Також відразу кидається у вічі розташована з південної сторони в кутку між бабинцем і навою фігура Пресвятої Богородиці, щедро прикрашена квітами і вервицями. Для неї зробили спеціальну нішу з дверима, які з внутрішньої сторони оббиті тканиною блакитного кольору. Подібні речі рідко зустрінеш на рівнині. Стіни церкви шальовані дошками, мають нахил до середини. Будівлю оперізує піддашшя, яке накриває ганок і ризницю, що прибудована до вівтаря. Коли уважно придивитися до верху над бабинцем, то можна побачити у його стінах закриті прямокутні отвори. Мабуть, крізь них виходять назовні звуки від дзвінниці, яка тут розміщена.
Загалом долішня дерев`яна церква "на Лікті" нічим особливим не запам`яталася, а ось панорама Турки, яку звідси добре видно, справді зачарувала.
Фото 25.09.2007.
Церква Святого Миколи (середня) - пам'ятка архітектури національного значення, має три показові риси, які відрізняють її від інших дерев`яних церков райцентру. По-перше, у даному випадку не треба йти до храму вгору, а навпаки - до низу. По-друге, на верхньому ярусі бабинця не можливо не помітити емпору, яка тепер закрита склом. А по-третє, якщо бути уважним, верхи над навою і вівтарем накриті восьмибічними шатрами (а не чотирьохбічними, як у інших).
Церква стоїть у долині, на березі потоку, біля цвинтара. Коли рухатися дорогою у напрямі с.Вовче, то важливо не пропустити поворот ліворуч вниз до потоку. Збудована у 1739 році (а не у 1700, як показує охоронна таблиця на стіні), майстром Данилом Прокопієм на місці давнішої. Тризрубна, триверха будівля бойківського типу, поставлена зі смерекового дерева. Над бабинцем міститься дзвінниця. Церкву оперізує піддашшя, яке навколо бабинця переходить в опасання на стовпах з підкосами. Стіни будівлі ошальовані вертикально дошками і лиштвами. Церква стояла зачиненою для богослужінь з 1960 по 1989 рр. Після реставрації в 1971 році, використовувалась як краєзнавчий музей. Так само як і біля Долішньої церкви, тут розташовані не зовсім впорядковані могили і високі дерева навколо, що традиційно ускладнює фотофіксацію церкви.
Фото 25.09.2007. Фото церкви і план з поч. 1980-х рр. (з "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Том 3", Киев - 1985).
м.ТУРКА (на карті). СВ. МИКОЛИ 1739
Церква (горішня) знаходиться на крайній західній околиці райцентру. Тут важливо не пропустити мало примітну доріжку, яка з головної дороги по схилі виведе вас нагору. Святиня збудована коштом Стефана Турецького. Пам'ятка архітектури національного значення. Будівля бойківського типу - тризрубна, триверха. Оперізує церкву піддашшя. Під ним сховані бічні ризниці при вівтарі та засклений ганок бабинця (з південної сторони). Традиційно, в кутку між бабинцем і навою, у ніші, розташова на фігура Пр.Богородиці. Стіни шальовані вертикально дошками. У XIXст. ними закрили аркову галерею емпори. З 1961 по 1989 рр. стояла закритою. Завдяки сонячній погоді вдалося побачити, що головна вісь церкви має нестандартну орієнтацію північ-південь. Цікаво, чому саме такий напрям обрали будівельники, адже навколишній простір дозволяв поставити святиню на осі схід-захід. До речі біля даної церкви почуваєшся набагато вільніше, аніж біля затиснутих цвинтарами і захованих за деревами долішньої та середньої церков. Тут також є і цвинтар поруч і дерева, проте вони не особливо заважають оглядати храм.
Оскільки церква стоїть на горі, то в гарну погоду тут приємно посидіти оглядаючи навколишні краєвиди.
Фото 25.09.2007. Фото церкви і план з поч. 1980-х рр. (з "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Том 3", Киев - 1985). Вигляд у 1930-х рр.(?) (фото з www.alyoshin.ru).
м.ТУРКА (на карті). УСПЕННЯ ПР. БОГОРОДИЦІ 1750
ЛІТЕРАТУРА: В. Слободян "Церкви України. Перемиська єпархія". Львів-1998. - 864 с.
© 2007-2012 Віктор Громик "Дерев`яні церкви Львівщини"
Реклама: Художні роботи на пам'ятниках. На цвинтарах у Львові та області