У районі знаходиться 42 дерев'яні церкви, збудованих до сер. ХХ ст.
Найраніше про місцеву церкву написано у 1515 році. В інвентарі церкви Покрова Пр. Богородиці від 1796 року зазначено, що вона збудована з різаного соснового дерева у 1746 році. Біля неї стояла дерев`яна дзвінниця, також з різаного дерева. Існуючий дерев`яний храм збудований 1856 року (за іншими даними - 1863 року) на кам`яному фундаменті. У 1886 році святиню всередині розмалював відомий художник Корнилій Романський. Того самого року будівлю накрили цинковою бляхою. В описі церкви 1901 року написано, що будівля була велика, в доброму стані, а дзвінниця, яка погрожувала впасти, була розібрана. У 1923 році провели загальний ремонт храму. В наш час, в ніч з 9 на 10 квітня 2007 року невідомі пограбували церкву: вкрали два копія і приблизно 200 гривень. Розбили ікону спереду престолу, повикидали з шаф ризниці фелони, рушники, книги.
Церква стоїть неподалік траси, біля цвинтара. Головна вісь будівлі орієнтована з північного-заходу головним входом на південний-схід. Святиня хрестова у плані, до гранчастого вівтаря симетрично прибудовані ризниці, в нижній частині по периметру оточена дашком. Крім головного входу зі сторони траси, над яким на фронтоні видно "всевидяче око", існує боковий у бічному рамені нави з північного-сходу. Світловий восьмерик середхрестя нави завершує велика грушеподібна баня з ліхтарем і маківкою. На гребенях дахів влаштовані маленькі вежі з маківками. Зовнішні стіни церкви практично повністю (за винятком північної ризниці) оббили дерев`яною вагонкою. Цікаво, що кронштейни даху також ховають під вагонкою. Усі дахи покриті сучасною металізованою бляхою. Усі п`ять маківок покрили бляхою "під золото". На захід від церкви розташована величезна дзвінниця, перший ярус якої мурований, другий - дерев`яний з арочними голосниковими отворами. Дзвінниця накрита широкою банею з ліхтарем та маківкою. На цвинтарі можна побачити цікаві кам`яні надгробні пам`ятники з першої половини XX ст.
Зовнішній вигляд церкви в Гірному вже осучаснений, тому не зовсім сприймається. Ось дзвінниця, без сумніву, вражає своїми розмірами.
Фото 28.09.2008.
Дерев`яна церква розташована біля сільської вулиці, на маленькій ділянці, яку з двох сторін обмежує житлова забудова. Будівля тризрубна, орієнтована вівтарем на північний-схід. До південно-західної стіни бабинця прибудована крита веранда (її не було на поч. XX ст.), у південно-східній стіні бабинця розташований боковий вхід. Вівтар зі сторони вулиці має прибудовану маленьку ризницю, з протилежної сторони стару ризницю розбудували до довжини вівтаря. Стіни церкви вертикально шальовані свіжо фарбованими дошками. Притягують погляд віконні отвори з підкреслено білими хрестами. Наву завершує світловий восьмерик, накритий невеликою банею з високим ліхтарем і маківкою. Гребені трисхилих дахів над вівтарем і бабинцем увінчують ліхтарі з маківками. На південь від святині розташована дерев`яна двоярусна дзвінниця з великими голосниковими отворами, накрита наметовим дахом. Церкву і дзвінницю недавно відремонтували, також зрізали сусідні дерева, замостили бруківкою частину подвір`я, поставили нову браму.
Дерев`яна церква в Горішньому зовні мене не зацікавила, за винятком вікон акцентованих хрестами.
Дерев`яна церква збудована у центрі села. Цікаво, що храм збудували того ж року, що у с.Дуліби. Можливо, раніше мешканці Грабовця своєї церкви не мали, а ходили до сусідньої. Коли в Дулібах майстри з Карпат почали зводити новий храм, грабівчани могли запропонувати їм поставити для них окрему церкву. Святиня у Грабовці, правда, одноверха, але у плануванні дуже схожа на храм в Дулібах (різниця тільки у тому, що вівтар у Грабовецькій церкві прямокутний, а не гранчастий). Щоб не було схожості до сусідів, тут не влаштували балкон-проповідницю, але зробили, очевидно, над хорами, оригінальну вентиляційну вежу. Зовсім незвично виглядають трикутні дашки на переході від восьмерика нави до восьмерика бані. Такі деталі одразу запам`ятовуєш і вони відрізняють святиню серед десятків подібних. Вона традиційно має піддашшя, до вівтаря прибудовані ризниці, а з півдня та сходу її захищає стіна з дерев. Окремо хочу згадати про дзвінницю. На фоні своїх дерев`яних або мурованих сестер, вона виглядає білою вороною: металевий трубчастий каркас з`єднаний кутниками, у верхній частині має жалюзі (цікаво, для чого?), нижче яких прикріплений невеликий дзвін. Модернова залізна конструкція накрита чотирисхилим дашком з бляхи.
В будь-якому разі, завдяки такому контрасту, легко згадаєш де розташована церква.
ЛІТЕРАТУРА: В. Лаба "Історія села Гірне від найдавніших часів до 1939 року". Львів.
© 2007-2012 Віктор Громик "Дерев`яні церкви Львівщини"