У районі знаходиться 45 дерев'яних церков, збудованих до сер. ХХ ст.
Колись біля існуючої церкви стояла інша дерев'яна, св. арх. Михайла, яку в 1921 р. продали. Покровителями діючої церкви до 1939 р. були брати барони Гредлі зі Сколього. Церкву (сьогодні Різдва Пр.Богородиці) поставили коштом громади й співвласника села В. Шмідта, ймовірно, за проектом арх. Василя Нагірного.
Церква знаходиться біля цвинтара, на схилі гори, яка височить над залізничною станцією. Будівля хрестоподібна у плані триверха, поставлена на кам'яний фундамент. Вівтар гранчастої форми, орієнтований на північний-схід. До нього прибудовані дві ризниці. Святиня традиційно оточена піддашям. Стіни під ним складаються з відкритих брусів зрубу. На дереві можна побачити багато різьблених написів, частина з яких, очевидно, угорською і зроблена у 1943-1944 рр. Стіни над опасанням вертикально шальовані дошками, фарба з яких давно злущилася. До 1990 р. ці стіни були вертикально шальовані дошками з лиштвами (стіни бабинця оббиті бляхою). Трохи незвично, що церква немає присінку. Бічні двері є у стінах південного та північного крил нави. Святиню завершують три світлові восьмерики, накриті низькими верхами, які вінчають ліхтарі з маківками. Покриття замінили металізованою бляхою у 2011 р., а старі ковані хрести замінили сучасними. Ліхтарі менших розмірів влаштовані на гребенях багатосхилих дахів бічних крил нави. На захід від храму збереглася дерев'яна триярусна дзвіниця, яка накрита восьмибічним шатром.
Храм з Лавочного запам'ятався лише численними написами на брусах зрубу.
Сіл з назвою "Либохора" на Львівщині (та й в Україні) тільки два: на Турківщині та Сколівщині. Зараз мова про останню з них - велике і довге село на схід від с.Тухля. Відомо, що покровителями дерев'яної церкви, яка збудована у 1850 р. (є дані про 1790 р.), до 1939 р. були відомі на Сколівщині брати барони Гредлі зі Сколього.
З дороги на Славське до церкви пів години пішки. Вона стоїть у центрі Либохори, на правому березі потоку. Цікаво, який відсоток населення Либохори може поміститися в єдиній і невеликій сільській церкві. Також незвично не бачити біля церкви у Карпатах ні одного дерева. Тризрубна видовжена у плані триверха будівля, поставлена на кам'яний фундамент. До вівтаря з півночі прибудували ризницю, а ось бабинець не має присінку. Церкву оточує широке піддашя, що опирається на випустах вінців зрубів, які забили дошками. Стіни під опасанням вертикально шальовані дошками, над піддашям - суцільно оббиті бляхою. Над вівтарем, навою та бабинцем є по четверику з одним заломом, на яких влаштовані три низьких восьмерики (над навою світловий з одним заломом), накриті восьмибічними наметовими верхами, які увінчані ліхтарями з маківками. Покриття верхів та маківок, як бачите, замінили металізованою під золото бляхою. Очевидно, тоді ж замінили старі хрести (стоять надворі приперті між навою та вівтарем) новими. При вході на прицерковну територію, на південь від святині знаходиться дерев'яна квадратова у плані триярусна (другий і третій яруси в арочних голосниках) дзвінниця, завершена чомусь восьмибічним наметовим дахом.
Мені особисто церква у Либохорі запам'яталася гарними пропорціями, але бляха на стінах псує загальне враженя від святині.
Фото 3.05.2011.
© 2007-2012 Віктор Громик "Дерев`яні церкви Львівщини"